Твоє слово – немов вогонь, що горить у серцях українців, немов світло, що освітлює шлях крізь темні часи. Ти залишив нам не лише поезію, а й заповіт – любити рідну землю, берегти її, боротися за правду і свободу.
Твої думи й досі лунають над Україною, нагадуючи нам про силу духу, про єдність, про нашу відповідальність перед минулим і майбутнім. Ти навчив нас, що немає нічого дорожчого за Батьківщину, за її мову, за її волю.
Ми пам’ятаємо тебе, ми шануємо тебе, ми продовжуємо справу, за яку ти боровся. Ти живий у наших думках, у наших справах, у кожному слові, що вимовляє українська душа.
Спочивай із миром, Тарасе, а ми – твій народ – йдемо вперед, тримаючи в серці твоє безсмертне слово.
