Є слова, які будують. Є слова, які надихають. Є слова, які живуть вічно. Саме про таку силу — силу українського слова — говорили, творили й мріяли учасники семінару-практикуму, що відбувся 10 червня 2026 року на базі Державного навчального закладу «Лісоводський професійний аграрний ліцей». Спільнота викладачів-словесників закладів професійної освіти Хмельниччини зібрались, щоб не просто поспілкуватися про професійну освіту — а відчути її живий пульс.
Семінар відкрила Ольга Михайлівна Байзан, філологиня ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей», — творчим представленням, що одразу задало особливий настрій усьому заходу. Теплими й надихаючими словами учасників привітав директор ліцею Сергій Петрович Романчук, презентувавши систему роботи закладу, спрямовану на якісну підготовку кваліфікованих робітників в умовах воєнного часу.
Концептуальні засади мовно-літературної галузі в контексті старшої профільної школи окреслила методистка НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області Галина Валеріївна Тимощук, координаторка обласної фахової секції.
Кращими освітніми практиками щодо викладання української мови та літератури у закладах професійної освіти поділилися: Оксана Іванівна Камфорович, філологиня Шепетівського професійного ліцею, презентувавши цифровий освітній ресурс викладача-словесника; Іванна Валеріївна Грабарчук, викладачка ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей», яка ознайомила учасників з інтерактивним посібником «Українська література. 10 клас. Титан духу і думки»; Юлія Андріївна Лисуха, викладачка Нетішинського професійного ліцею, що захопила аудиторію темою використання штучного інтелекту на уроках української літератури та презентувала електронний посібник «Слівниця» — кросворди, що перетворюють перевірку знань на цікаву й захопливу гру.
Та справжня магія розпочалась у «Творчій лабораторії словесника», яку провели Ольга Михайлівна Байзан та Наталія Іванівна Земляк. Спочатку — майстер-клас з написання есе, де кожен учасник зазирнув усередину себе, знайшов свій голос і вилив його на папір. Виявляється, в кожному педагогові живе письменник — треба лише дати йому слово! А потім — майстер-клас «Намалюй палац»: учасники створювали візуальний образ палацу за мотивами твору української літератури, і раптом текст ожив зовсім по-новому — у фарбах, образах, емоціях.
Фінальним акордом стала театралізована мініатюра «Вище неба» — «Сучасні про сучасне…» у виконанні студентів ліцею під керівництвом Ольги Михайлівни Байзан. Юні актори зіграли так щиро і натхненно, що зал завмер, затамувавши подих — жива, зворушлива, справжня мистецька перлина.
Цей день нагадав усім головне: українське слово — це не просто предмет у розкладі. Це — зброя, це — міст, це — душа нації. І поки є такі педагоги — і такі студенти — воно житиме!
